Управління персоналом
 офіційний сайт Украероруху   
 головна сторінка УП   
Новини
16 квітня 2021
попередня новина       до списку новин       наступна новина
Вартові безпечних польотів, або робота авіадиспетчера
Авіарейси, окрім пілотів, супроводжує велика команда спеціалістів, робота яких не так помітна, як тих же пілотів чи бортпровідників, однак така ж важлива, бо і на їх плечах лежить відповідальність за успішний політ та безпеку пасажирів.

Це насамперед авіадиспетчери, робота яких полягає у тому, щоб літаки успішно піднялись у небо, розминулись з іншими літаками та безпечно зайшли на посадку. Вони так само розділяють із екіпажем відповідальність за життя пасажирів, уникають або ж вирішують труднощі та кризові ситуації, про які пасажири можуть навіть не здогадуватись.

Про тонкощі роботи авіадиспетчера розповіла Олена Довгопола, диспетчер управління повітряним рухом.

Як ти вирішила піти в авіацію та стати авіадиспетчером?

Доброго дня всім авіаторам, любителям авіації, а особливо всім юним хлопцям та дівчатам, які тільки мріють поєднати своє життя з небом, аеропортом і взагалі з літаками! Це дуже гарний вибір. Я розповім сьогодні про свій шлях, а саме про професію авіадиспетчера. З малечку зростала в авіаційній родині, де чула багато цікавих розповідей про свою майбутню професію. Завжди захоплювалася літаками та полюбляла дивитися документальний серіал, що транслюється на «National Geographic» Розслідування авіакатастроф та багато цікавих авіаційних фільмів. Тому вирішила спробувати свої сили в авіації і не прогадала.

Як на це відреагували твої батьки?

Батьки не вітали моїх намірів стати авіадиспетчером, особливо тато. В його часи було прийнято вважати, що це не жіноча професія. Батькам довелося прийняти моє рішення.

У свої курсантські роки зовсім не почувалася білою вороною, на моєму курсі вчилось чимало дівчат. Певно і зараз є такий стереотип — професія традиційно чоловіча. Кількість жінок авіадиспетчерів зараз налічує близько 10 відсотків. Я не роблю розмежування — чоловік чи жінка. Усе залежить від ставлення людини, від її амбіцій та професійності.

Де ти навчалась цієї професії та як піти вчитися на авіадиспетчера?

В Україні на сьогодні є два вищі навчальні заклади, які готують авіадиспетчерів — Кропивницька літна академія Національного авіаційного університету та Національний авіаційний університет у Києві. Оскільки я сама родом із Кропивницького, де була літна академія, то вирішила зупинити свій вибір на цьому виші.

До стану здоров’я й професійно важливих якостей існують особливі вимоги — вступники проходять первинну медичну сертифікацію та професійний відбір. Для виконання своїх особливих професійних завдань, авіадиспетчер повинен мати не тільки бездоганний психофізіологічний стан, але й — високий рівень інтелекту, глибокі теоретичні знання, стійкі практичні навички. Підготовка такого фахівця включає в себе широкий спектр як загальноосвітніх, так і спеціальних дисциплін — організація повітряного руху; управління повітряним рухом; організація та забезпечення польотів; запобігання авіаційним подіям; радіотелефонія та багато інших.

Майбутня робота вимагає також безумовної відповідальності, дисциплінованості, бездоганного володіння англійською мовою — система підготовки майбутнього авіадиспетчера враховує все це.

Детальну інформацію про цю спеціальність підготував та пропонує для ознайомлення претендентів головний провайдер аеронавігаційних послуг України — Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух», розмістивши її на спеціальному сайті.

Після закінчення навчання, випускникам присуджується освітній ступінь бакалавра (термін навчання 4 роки). На базі бакалавра є можливість отримати освітній ступінь магістра (термін навчання 1 рік 6 міс).

Що було після навчання?

Після навчання я потрапила на роботу до міста Івано-Франківськ в Івано-Франківську СОПР Львівського РСП, відпрацювавши три роки перевелася до Львова в Львівський РСП Украероруху де і працюю по нині.

Нажаль сьогодні після закінчення льотних вишів нема розподілу, тому кожен випускник повинен сам шукати собі роботу.

Який літак став першим, якого ти заводила на посадку?

Мій перший літак був «Embraer E145» з бортовим номером UR-DNA, що виконував рейс «Київ–Івано-Франківськ».

Що ти відчуваєш, коли ведеш радіопереговори з пілотами?

Я відчуваю захоплення та велику відповідальність, бо від нас залежить безпека. Авіацію не можна не любити. Люблю свою роботу за те, що вона не рутинна, креативна, все постійно змінюється та потребує нестандартного підходу. Можливо, для когось прозвучить дивно, але це і творча професія. Хоча основна частина роботи авіадиспетчера пов’язана з логікою, чіткими робочими інструкціями, яких ми повинні дотримуватись. Але водночас є багато не стандартних ситуацій, які не прописані і не передбачені, тому інколи потрібно використовувати і творчі підходи.

Скільки в середньому диспетчер має право працювати?

Робочий час авіадиспетчера ділиться на три зміни: ранкову, денну та нічну.
Робочі дні разом із вихідними називаються одним робочим циклом. Протягом місяця авіадиспетчер працює п’ять або шість робочих циклів. На жаль, зараз карантин змінив умови нашої роботи. Три цикли виходу на роботу працюємо за звичним графіком ранок-день-ніч, а потім два цикли у вимушеному простої.


Які найважливіші риси характеру повинен мати диспетчер?

Найголовніша — це відповідальність! Потрібно усвідомлювати, що в руках диспетчера знаходяться людські життя! Також потрібно бути стресостійким в будь яких обставинах. Бо якщо людина піддається емоціям, то може не впоратися з ситуацією, а це становить загрозу для безпеки польотів. Хороший авіадиспетчер повинен мати гарну увагу, концентрацію, рішучість, відмінне психологічне та фізичне здоров’я, комунікабельність та вміння працювати в команді.

Чи є кар’єрний ріст у цій сфері?

Досягнувши необхідного досвіду у безпосередній оперативній роботі, авіадиспетчер може брати участь у випробуванні нових систем управління повітряним рухом в ролі експерта.
За наявності педагогічних здібностей, диспетчер може стати диспетчером-інструктором та тренувати молодих спеціалістів у тренажерних центрах. Найбільш досвідчені працівники займають посаду старшого диспетчера. Вони координують діяльність окремих працівників та допомагають колегам у надзвичайних ситуаціях.

Якщо є здібності до керівної діяльності, з’являється можливість досягти посади керівника польотів робочої зміни.

Яка сама незвична ситуація траплялася на роботі?

Дякувати Богу, ще не звичних ситуацій на роботі не мала, але ми завжди готові допомогти та посприяти безпечному польоту кожного літака.

Що найбільше подобається у твоїй роботі?

Люблю свою роботу — вона як гра в шахи. Кожна зміна, вона як партія — інакша. Це цікаво і не рутинно. Я працюю на диспетчерській вишці, постійно бачу літаки, можу вивчати нові типи. Я милуюся ними, бо це краса і романтика. Хочу сказати, що кожну зміну я малюю своїми фарбами своє полотно, як художник творить свій шедевр.

Розмовляв Юрій Танчин
Джерело:  Varta1 Львів

попередня новина       до списку новин       наступна новина