Управління персоналом
 офіційний сайт Украероруху   
 головна сторінка УП   
Новини
30 квітня 2020
попередня новина       до списку новин       наступна новина
Українське небо: як ділиться повітряний простір і як авіадиспетчери управляють польотами
Повітряний простір України – один із найбільших у Європі. Його площа – 776 000 квадратних кілометрів. Це більше, ніж площа країни та її територіальні води, бо до повітряного простору над ними додається також частина міжнародного простору над відкритим (Чорним) морем, де обслуговування повітряного руху здійснюють країни Чорноморського регіону, зокрема й Україна – кожна у «своїй» частині.

Все українське небо ділиться на райони польотної інформації. Повітряний рух у них забезпечують чотири диспетчерські центри Украероруху. Хоч насправді таких районів п'ять: Львівський, Київський, Одеський, Дніпровський і Сімферопольський. Через тимчасову окупацію Криму, де зараз не працюють українські фахівці, площа Сімферопольського району розділена на дві частини, одна з яких доповнила зону обслуговування Одеси, друга – Дніпра.

Як ділиться повітряний простір по висоті?

Якщо говорити професійною мовою, є дві частини: контрольований і неконтрольований повітряний простір.

Неконтрольований повітряний простір починається від поверхні землі до висоти 1500 метрів. Його використовують для польотів авіації загального призначення, так званої «малої авіації». Напевно, для звичайної людини трохи дивно звучить поняття «неконтрольований». Однак немає приводів для побоювань – тут теж у всьому чіткий порядок, який забезпечують фахівці Украероруху – диспетчери польотно-інформаційного обслуговування. Вони отримують плани польотів, надають пілотам необхідну інформацію про чинні заборони на польоти, контролюють факт виконання польоту, підказують погоду. Працюють і вдень, і вночі.

Вище за відмітку 1500 метрів починається контрольований повітряний простір, який також ділиться на нижній і верхній. У першому літаки набирають висоту після зльоту і знижуються для посадки в аеропортах, а в другому прямують своїми маршрутами. На верхніх ешелонах виконуються також транзитні рейси над Україною. У контрольованому повітряному просторі диспетчерське обслуговування польотів надається цілодобово.

Кожен політ на маршруті супроводжують диспетчери управління повітряним рухом – одним словом авіадиспетчери, які працюють у районних диспетчерських центрах.
У кожного авіадиспетчера є свій район обслуговування – сектор, який може бути різним за площею. Часом сектори додатково ділять по висоті, якщо інтенсивність повітряного руху дуже висока. Інтенсивність буває різна в кожному з секторів, у тому чи іншому диспетчерському центрі, в різний час доби і року.

Скільки літаків може вмістити сектор – його пропускна здатність – визначається за спеціальними методиками. Враховуються, наприклад, норми допустимого робочого навантаження на одного авіадиспетчера, що залежить від кількості бортів, які перебувають з ним на зв'язку. Важливий також рівень автоматизації процесу.

Обслуговування польотів у більшості українських аеропортів виконують авіадиспетчери, які працюють на знайомих багатьом авіапасажирам об'єктах – аеродромних диспетчерських вишках «Украероруху». У центрі уваги цих фахівців – злети і посадки, а також польоти в районі аеродрому та на підході до нього, в радіусі близько двадцяти кілометрів.

На кожному робочому місці вирішуються чітко визначені завдання. Один авіадиспетчер займається злетами, інший – посадками і стежить за своєчасним звільненням злітно-посадкової смуги, третій контролює рух повітряних суден по аеродрому. Ці «ролі» можуть розподілятись по різному, іноді деякі поєднуються.

Важливо розуміти розмежування відповідальності в обслуговуванні авіакомпаній. Обслуговуванням повітряного руху займаються авіадиспетчери, це сфера діяльності Украероруху як провайдера аеронавігаційного обслуговування. Навіть для запуску двигунів перед зльотом екіпажу літака потрібен дозвіл авіадиспетчера. Авіадиспетчер повідомляє екіпажеві про метеорологічні умови, стан злітно-посадкової смуги, регулює рух повітряних суден по аеродрому, дає команду на зліт, встановлює черговість і дає дозвіл на посадку, визначає маршрут зарулювання на стоянку.

А стан злітно-посадкової смуги, технічне обслуговування повітряних суден, переміщення пасажирів і їх багажу, – це вже сфера відповідальності аеропортів.

Украерорух та Avianews.com
 

попередня новина       до списку новин       наступна новина