Авіадиспетчер для управління повітряним рухом використовує:

1. Індикатор радіолокатора - основне джерело інформації про повітряну обстановку в його секторі та в сусідніх секторах. На індикаторі відображаються: повітряні траси, навігаційні точки та їх назви, границі зони відповідальності (сектору). На індикаторі відображаються: відмітки місця фактичного знаходження літака під час польоту, номер рейсу, рівень польоту, швидкість, напрямок польоту та прогнозоване місце знаходження літака на заданий інтервал часу, наприклад: де будуть знаходитися всі відображені літаки через 5 хвилин.




2. Засоби зв’язку, за допомогою яких авіадиспетчер зв’язується з пілотами та диспетчерами суміжних диспетчерських пунктів. До цих засобів входять: стаціонарні мікрофони, переносна особиста гарнітура, сенсорний пульт управління зв'язком. Для дублювання каналів наземного зв'язку використовують звичайні телефони.

  


3. Додаткові індикатори: метеоінформації та планів польотів. Це хоча і додаткові індикатори але вони є елементами єдиної автоматизованої системи управління польотами. Індикатори метеоінформації надають авіадиспетчеру фактичну погоду на аеродромі та фактичну погоду за маршрутами польотів. Планова інформація надходить з єдиного в Європі центру планування польотів. Плани польотів допомагають прогнозувати сходження літаків і появу конфлікних ситуацій заздалегідь.




4. Для керуванням інструментами індикатора радіолокатора використовуються як звичайні клавіатура й "миша" так і особливої конфігурації "миші" - "трекболи"